Цьому не вчать в університеті. Не попереджають, коли сюсюкаючи гладять тебе по 9-місячному «пузіку». Про існування отого одвічного «хай спить обкаканий, чи може розбудити?» ти дізнаєшся вже по факту… Зате тьотя завідуюча вже на перших батьківських зборах ясельної групи, ще перед початком навчального року в садку строго повідомить, що Ваша дитина ПОВИННА проситися на горщик. Отак. Без варіантів.

І в цей момент мами або видають переможне «пфф», або ж починають  «судорожно» шукати спосіб обійти систему. Є й ті, хто якусь мить перебувають у «замєшатєльстві» подумки підраховуючи кількість «аварій» за останні дні.

Я не знаю всіх секретів. Проте є один «сімейний рецепт», який у колі близьких друзів вже набув популярності. Звісно, на авторство ніхто не претендує – як на мене, цей спосіб цілком очевидний. Проте, дуже часто молода і невиспана мама починає обирати перший горщик, коли дитинчаті вже близько року, а в цей період навчання проходить значно важче і по складності прирівнюється до освоєння Марсу.

toilet

Починаємо з 6-7 місяців. Все залежатиме від того, коли Ваш малюк почне сидіти, хоча б із незначною підтримкою. Не форсуйте!

Горщик краще обрати якнайпростіший – без музики та інших мультимедійних «наворотів». Не треба привчати маля до спецефектів – він просто какає. Це природна потреба, а не шоу. Основна вимога до горщика – стійкість і адекватні для делікатної дупки розміри.

Важливе правило – не спішити і запастись терпінням: по-перше, щоб не сформувати стійку негативну асоціацію з описаним туалетним агрегатом, а по-друге, тому, що це безглуздо – остаточно діти починають контролювати свої «поклики природи» у проміжку 1,5-2,5 роки. Звісно, за допомогою добре відомого зв’язку «стимул-реакція»,  жорстко караючи дитя за калюжу у ліжечку, можна досягти певного ефекту і раніше, проте він (з фізіологічних причин) не буде стабільним, а у майбутньому може вилитись у серйозні психологічні проблеми.

Отже, починаємо з присажування на горщик у одязі з підтримкою мами/тата. Вистачить кілька хвилин. Намагайтесь супроводжувати увесь процес посмішками — перетворіть його на гру.

Коли Ваш малюк вже звикне до цього відчуття, переходьте до наступного рівня – «голопопського».

З часом (по реакції дитини – вона повинна спокійно сприймати увесь процес), ви почнете збільшувати час перебування на горщику.

Коли малеча вже зможе всидіти на горщику самостійно – запропонуйте їй улюблені іграшки, щоб не було нудно і малюк міг побути на «троні» дещо довше.

Перший успіх – це коли ви (нарешті) почуєте приємне дзюркотіння у горщику. Більшості дітей цей звук також цікавий і з’являється бажання повторити.

Не тіште себе ілюзіями – можливо, ніхто не проситиметься на горщик найближчим часом. Не з вредності, а тому що ще не вміє ідентифікувати поклик. Деякі діти згодом виробляють свій спосіб повідомити маму про те, що «пора» — кряхтінням, специфічним плачем чи можливо виразом обличчя. Тому, прислухайтесь і ловіть «моменти». Наприклад, після того, як дехто вдудлив пляшечку компоту. Чи після сну…

В реальному житті все відбуватиметься значно довше. Десятки, якщо не сотні разів ми хотіли «здатися» і рецепт здавався нам пустою тратою часу. Але коли подруга розповідала, що тиждень тому її півторарічний М. розмалював фломастерами горщик і досі не було «оказії» його помити, я раптом усвідомила, що з такою проблемою ми не зіткнулися. І це – наш маленький успіх. Аварії, звісно, траплялись – але це були швидше разові акції.

А з двох років «ми» вже освоїли насадку на унітаз і були в захваті від власної «дорослості».

Забудьте про «швидкі результати» і вірте у свого Героя.

А якщо момент вже упущено – не сумуйте. У віці 2-2,5 року Ви навчите свою маленьку любов проситися на горщик за кілька днів (ну ладно… можливо – тижнів). Єдині втрати до того часу – фінансові (на підгузки). Ну і звісно – нервових клітин, якщо спробуєте обговорити це питання з іншими мамочками на прогулянці. А хто вони нам? Правильно – вони нам «перехожі».

Сподіваюсь наш досвід стане комусь у пригоді.

І я подумки ще раз подякую своїй бабусі за сімейну горщикову традицію)

IMG_5266

comments powered by HyperComments