Вчора потрапила на захід «Сімейне читання з Іваном Андрусяком та Олегом Чаклуном», де обіцяли розказати про те, чому важливо читати казку дітям, що в казці найважливіше, навіщо придумувати власну казку дитині, про різницю між казкою від мами та тата. Окрім того, дуже цікаво було побачити книжки нового, для мене, київського видавництва (Фонтан казок), бо, дійсно, як вже піднімалося питання на ресурсі Badmama, у багатьох сучасних українських мам  бракує книжок українською мовою.

Добре придумали організатори, розмістивши батьків в одній зоні, а дітей в іншій. Іван Андрусяк та Олег Чаклун по черзі читали свої книжки дітям та виступали перед батьками.

Запам’яталось, як діти після завершення заходу вбігли до нашої кімнати та запитали: «А хто такий Чупакабра?» Один з віршів, який читав пан Андрусяк, був присвячений цій істоті 🙂 .

Хотіла б поділитися основними тезами виступів:
1. Українська казка створювалась взимку на печі :-).
2. Через казку передається самоідентифікація: хто є я і хто є інші у цьому світі. Тобто, казка несе два коди: код Я, код Інший.
3. В казці ми бачимо, до якої спільноти ми належимо, якою мовою розмовляємо.
4. Через казку передається досвід поколінь і через казку ми даємо дитині захист поколінь.
5. Кожна казка трансформується через кожного мовця.
6. Немає казок братів Грімм, І.Франка, Л.Українки, є записи цими авторами народних спогадів та оповідей.
7. Важливо розповідати не тільки народні казки, але й сучасні казки, тому що світ змінюється, і саме сучасна казка передає нову мову, мислення, тощо.
8. Через книгу ми встановлюємо зв’язок з дитиною. Час за книгою з батьками – це не тільки розвиток для дитини, але й укріплення зв’язків. Особливо, якщо ми приділяємо недостатньо часу дитині вдень, важливо читати на ніч.
9. Класна звичка, яку практикує Олег Чаклун зі своїми дітьми, коли дитині на ніч читає батько – бо саме батько найчастіше проводить менше часу з дітьми, ніж мама.
10. Важливо, окрім читання, запропонувати дітям самим створити казку. Допомогти їм з питаннями, типу які персонажі там мають бути, щоб розпочати казку. Діти – великі вигадники з цікавими ідеями, навіть, не очікуєш потім куди поверне сюжет. Батькам потрібно підтримати сюжетну лінію.
11. Коли діти творять казку – вони забувають про свої проблеми, мріють, будують, розкриваються.

Після лекції, була можливість задати питання. Я запитала, з яких джерел можна більше дізнаватись про українські дитячі книжки і мені порадили підписатись на сторінку «Барабука» — простір української дитячої книжки.

Також, а запитала, чому в Україні не видаються книжки-бестселери світових авторів дитячої літератури, наприклад, Еріка Карла та Сема Макбартні. Першого ми з Єгоркою купували на Амазоні англійської мовою, а другого вже місяць шукаємо і не знаходимо, бо російське видавництво «Розовый Жираф» тимчасово припинило друк цих книжок, а в українських продавців запаси вже скінчились.
Пан Андрусяк відповід, що маленькі видавництва зацікавлені більше в тому, щоб просувати українських авторів, які і так не мають змоги повноцінно видавати свої книжки та просувати їх на українському ринку. Наприклад, їх видавництво наразі видає приблизно лише 10 книжок на рік, але коли це буде 30 книжок, то світова дитяча література обов’язково з’явиться і у них.

Також, пан Андрусяк розповів про харківське видавництво Читаріум, яке випустило всесвітнього бестселера Еріка Карла «Дуже голодна гусениця». Прикольно, що ця книжка вже є українською мовою! Одразу подивилась вартість – 160 грн. Коли купувала на Амазоні рік назад, разом з доставкою англомовне видавництво мені коштувало приблизно 180 грн. У видавництва «Розовый Жираф», мені здається, книга коштувала дорожче – під 250 грн.
Коли шукала сайт Читаріума, натрапила інформацію про те, що це видавництво планує видання і інших книжок Еріка Карла, книжки-картинки й перекладні книжки на не дуже популярні в Україні теми дитячої ревності, хвороб, смерті.

Запитала про українські книги та видавництва. Мені відповіли, що найкращі ВСЛ (Видавницвто Старого Лева) та Абабагаламага, але насамперед, треба шукати хорошу книжку, а не видавництво, тому що у всіх видавництв трапляються хороші та не дуже видання.

Про книжки видавництва Фонтан казок можна почитати у них на їх сторінці на FB та сайті .
Я купила в них книжку з дуже кумедними віршами від Сашка Дерманського «Бигимоти не Медмеді», книжку з розбишацькими віршами (з Чупакаброю) «Усе солодший сад» (пишуть, ця книжка ідеальна для доні та тата), а Єгорці на виріст «Коротунчик» про зайчика.

Ще нам розповідали про книжку «Мрія» – перше видання з текстом на трьох мовах: українською, англійською, та російською. Жанр – picture book, популярний закордоном. Мало тексту, великі та якісні картинки.
До речі, наступний найбільший книжковий ярмарок в Україні «Книжковий Арсенал» відбудеться з 20 по 24 квітня у Мистецькому Арсеналі. Треба завітати.

книжковий арсенал 2016

comments powered by HyperComments