Скоро прийде тепло і всі шукатимуть в буквальному сенсі своє місце під сонцем. Тому, зараз хочу поділитись своїм досвідом відпочинку з дитиною у Чорногорії. Може комусь стане у пригоді. Ми відвідали Чорногорію у липні 2014 року, тоді Соломці було 1,10. Так як по роботі чоловік не зміг би поїхати з нами на місяць, перші два тижні ми відпочивали з мамою Бо, а через два тижні відправили бабусю додому і зустріли в цей же день тата. Але спершу маленька передісторія. Довго думали куди поїхати, з основних вимог до місця відпочинку був недовгий переліт — раз, помірний клімат адріатики — два, відсутність візи — три, і щоб було приємно гаманцю на додачу, бо їхали ми на місяць. Вибирати прийшлось недовго. В принципі, якби не візи для поїздки в Хорватію, поїхали б туди, дуже моїй свекрусі полюбились хорватськи краєвиди і кухня. Але так як Чорногорія підходила по всім вимогам і там, ще з нас ніхто не був, поїхали саме туди. Отже, розповім все по порядку.

image

Транспорт. Летіли чартерним рейсом з Києва в Тіват, політ тривав 2,5 години. Це був наш перший досвід польоту з Соломією, тому, я трохи була напружена, а дарма, все пройшло більш ніж легко і комфортно. По прильоту трансферні послуги у готель надавав наш туроператор. Для тих, хто буде подорожувати самостійно існує декілька варіантів, таксі або автобус. Вартість проїзду буде залежати від пункту призначення. На виході з аеропорта можна буде зразу взяти таксі, але для тих, хто хоче зекономити рекомендую проїхатись до автовокзала, де вибрати підходящий для себе вид транспорту. Таксі від автовокзалу Тівату до Будви обійдеться приблизно у 15-20 євро, а автобус десь 3-5 євро з людини.

image

image

Проживання. Готель vs Апартаменти. Як я вже казала, у Чорногорію ми їхали вперше, ще й з маленькою дитиною, тому, ми просто побоялись їхати і шукати апартаменти по приїзду, хоча вже зараз розумію, що можна сміливо було шукати апартаменти через Інтернет, бронювати на тиждень, а далі вже дивитись, підходить чи ні і якщо що шукати щось інше. Але ми довірились знайомій яка підбирала нам тур, тому поселились у готелі. Наш готель знаходився у Будві, про що ми неодноразово пожалкували, але про це згодом. Поселились ми в одному з найбільших і найстаріших готелей Будванської рев’єри Alexandar. Готель великий, світлий, з безкоштовною ігровою кімнатою і басейном для мешканців готелю, територія готелю дуже зелена, номер нам на трьох дістався двох кімнатний, що не могло не радувати, бо Соломія вже тоді, починала спати сама у кімнаті. Також номер був оснащений міні кухнею з плитою, правда якою ми жодного разу так і не скористались. Насправді, зручніше у Чорногорії знімати апартаменти, і як виявилось на порядок дешевше. Вибір апартаментів досить великий, ціна залежить від відстані до моря, кількості кімнат/спальних місць. Середня цінова лінійка починається десь від 30 євро/добу за двомісні невеличкі апартаменти і стрімко летить вгору покращуючи разом з цим рівень житла і зменшуючи відстань до моря.
Наступного разу, однозначно віддам перевагу апартаментам.

image

Харчування. У нашу путівку входили сніданки, які ми не дуже любили, і ходили на них з небажанням, бо для маленької дитини вибір був досить обмежений. Для тих, хто постійно годує дворічних дітей сосисками проблем не було. Обідали і вечеряли ми в ресторанах і кафе. Що стосується їжі в ресторанах, то тут без нарікань, великий вибір морепродуктів, запечені риба дорадо і сібас, картопля зі шпинатом, салати зі свіжих овочів, сири, все це, є майже в кожному поважаючому себе ресторані. Єдине що, не у всіх ресторанах Будви адекватне співвідношення ціна-порція і досить повільне обслуговування. У зв’язку з тим, що у Будві ресторан на ресторані, досить важко вгадати, де готують смачно і швидко обслуговують. Перед від’їздом, я не полінувалась почитала відгуки по ресторанам Будви і склала собі певний список місць куди варто і не варто йти. Повірте, у Будві не так багато місць які вартують оцінки 5+ . Нам пощастило, бо ми зразу попали в місце, яке нас задовольнило по всім параметрам. Не побоюсь порекомендувати ресторан Pivnica у Будві. Там смачно, чудове обслуговування (до речі, офіціанти в Чорногорії майже всюди чоловіки), завжди свіжі морепродукти, дбайливе ставлення до дітей, всі завжди усміхнені і привітні не зважаючи на те, що кожен раз Соля ганяла по всьому ресторану і плуталась під ногами заклопотаних офіціантів, розливала сік на стіл з білосніжними скатертинами і підлогу, таскала декор закладу до нас за стіл, приставала до інших відвідувачів і ніхто ніколи на нас кривого слова не сказав, а навпаки навіть пригощали апельсинами і чекали нас знову і знову. :) Середній рахунок в ресторані за обід виходив в районі 15-20 євро це за два супи, салати, випічку і намазками, напої, десерт. Обідали ми рідко, а брали на обід лише напої, а Соломії суп. Тоді такий обід нам обходився максимум 7 євро. Якщо ви хочете розкішної вечері з пляшкою вина і тарілкою ассорті з морепродуктів на двох, гарніром і салатами це десь 40-50 євро. Це, так би мовити, на широку ногу. Якщо ви надасте перевагу гамбургеру з біфштексом і картоплею фрі з ововочами і напоями, ваш рахунок не перевищить 15-25 євро залежно від місця. Але у Чорногорії дуже смачні морепродукти, у Києві таких не поїж, тому ми старались не втрачати цієї нагоди. Соломії з їжі окремо ніколи нічого не замовляли, бо навіть у асорті з морепродуктів завжди йшла вже почищена від кісток рибка сібас чи дорадо, яку вона всю успішно з’їдала. В номері в нас завжди були фрукти (які можна купити по дорозі на пляж і з пляжу), місцевий «пршут» (м’ясо типу хамона) куплений на ринку і звісно вино :) ми ж на відпочинку!

Звісно існує бюджетний варіант харчування різноманітним фастфудом: піци, бургери, шаурми, піти, млинці з різноманітними начинками, вартістю від 1 до 5 євро. Звісно маленьку дитину таким не погодуєш кожен день, а от Бо часто балував себе подібними «вкусностями», що я, особливо не схвалюю. Хоча одного разу, ми повноцінно повечеряли вуличними млинцями, вони виявились досить їстівні і ситні. Подібна вечеря обійшлась нам приблизно у 7 євро. Правда за нею треба було стояти 30 хвилин у черзі.
Взагалі, Чорногорія дає широкий вибір як харчуватись, як про мене ідеальний варіант готувати самостійно, і інколи вечеряти у закладах. На місцевих ринках можна купити різноманітні овочі і фрукти, свіжу рибу і морепродукти, молочку і крупи аби знайти час і бажання готувати і не забути відпочити :) Але говорячи про відпочинок з дитиною на досить тривалий термін, то, як про мене, це оптимальний варіант для гаманця, комфорту і здоров’я.

image

image

Пляжі і місця варті уваги. От дійшла я до частини в якій розкажу чому не раджу Будву для відпочинку з дітьми.
Будва — це своєрідна туристична столиця. Якщо ви хочете двіжухі, дискотек і вас не бентежать забиті битком пляжі, то вам сюди. Якщо ви прихильники білосніжного пісочку на пляжі то пляжі Чорногоріі розчарують вас. Майже всі пляжі там з мілкої гальки, що дуже корисно для маленьких ніжок. Більшість пляжів муніципальні, але люди не забарились зробити на цьому бізнес, поставили платні шезлонги вздовж багатьох ділянок пляжу, які здаються в аренду всього!!! за 10-15 євро на день за шезлонг+парасолька. Ми були абсолютно не готові віддавати такі гроші за сумнівний сервіс і тому кожен день шукали місце де б позасмагати. Добре, що перед від’їздом, на одному з форумів писали про дальній пляж коло ресторану Dukley Beach Lounge, де тихо і є можливість зайняти місце біля води якщо прийти пораніше. Туди ми і ходили весь час, хоча йти туди від готелю було хвилин 15 (ми брали з собою в дорогу коляску трость). Одна половина пляжу була приватна, викуплена рестораном, і за певну плату можна було розміститись там. Інша половина пляжу була підстилочна, у вільному доступі. Ще у Будві неподалік від старого міста є славнозвісний пісочний пляж Могрен, але ми так на нього і не потрапили, хоча його хвалять. Вода адріатичного моря чиста і тепла, у липні/серпні десь 24-26•С, як про мене ідеальна.

Старе місто Будви дуже затишне, чимось нагадало Львів. Там вузьки вулички, багато сувенірних лавок, кав’ярень. Посередині площі церква і дзвінниця. Варто пройтись.

image
Туристів дуже багато в основному це серби, росіяни, албанці, українці.
Хоча Будва чудове туристичне місце, ми були трішки шоковані відсутністю навіть м2 між підстилками на пляжі тому вирішили, що вона не для нас, а особливо не з маленькими дітьми. І хоч це реально тусовочне місце, безліч людей повертаються туди з дітьми знову і знову, що ще раз переконує, що кожному своє.

image

image

За місяць відпочинку у Чорногорії, ми мали змогу трохи поподорожувати. Ми поїздили у сусідні поселення, побували на різноманітних пляжах, одні нічим не відрізнялись від пляжів Будви, інші були більш просторі і малолюдні. Дуже сподобались поселення Рафаїловічи і Бечічі, ці два поселення розділяє довгий тунель у скелі. Там є дуже гарний пісочний у перемішку з мілкою галькою пляж Каменово, досить широкий і затишний. Для дітей, те що треба і заходити у воду не боляче і покопатися у піску можна. Ще одне з чудових місць Чорногорії, я б сказала її родзинка, острів Святого Стефана. На острові теж можна арендувати житло, vip класу. Кожен день, там проводяться екскурсії, на яку ми, на жаль, полінувались піти через спеку. Навколо острова теж чудова територія, де здаються звичайні апартаменти. На пляжі достатньо крупна галька і боляче виходити з води, зате малолюдно. Достатньо тихе місце з неймовірним пейзажем. Єдине що, апартаменти знаходяться на горі і щоб спуститись/піднятись треба пройти певну кількість сходинок, з колясками не зручно. Також ми їздили у невеличку екскурсію на пароплаві по Боко Которській затоці. Побували у Герцег Нові, Тіваті і Которі. Місто Котор сподобалось найбільше. Досить велике, є на що подивитись, тому, ми поїхали самостійно туди вдруге, на міжміському автобусі щоб відчути атмосферу на всі сто, і порадувати себе пам’ятними сувенірами.

image

Підбиваючи підсумки
Отже, чому Чорногорія?
Прекрасна екологія і клімат котрий підходить маленьким пляжникам. Це доводить величезна кількість дітей на пляжах і розваг для них у прибережній зоні. Самі чорногорці прекрасно ставляться до діток і взагалі, досить доброзичливий народ. Велика кількість невеличких готелей і апартаментів дають змогу вибрати собі житло на будь-який смак і гаманець. Смачна кухня. Відсутність віз і недовгий переліт.

Наш липень 2014 був по своєму незабутнім, відкривши для нас Чорногорію, в яку ми ще обов’язково повернемось, а це, як про мене, найкращий показник.

comments powered by HyperComments