Сказати, що Смурф любить воду, то не сказати нічого.  Він товчеться, перевертається, махає руками-ногами, щоб всі довкола теж скупалися і не сумували. Хоча, якби хто заглянув до нас у ванну, то б не побачив мегащасливої дитини та не почув гучного сміху. Та хлопчик посміхається, плескається і всі домашні точно розуміють, що йому добре.

Вже з самого народження найдовшим періодом неспання в Смурфа було саме купання і не тому, що бідну дитину мучили всілякими процедурами, не давали відпочити і доводили до істерик, а саме через те, що йому подобалось. То взагалі була ціла шаманська процедура з нагріванням води, постановкою ванночки, бабусею, татком і мамою. Та-та, все по ГОСТу. Якось окремо я то обов’язково опишу. Потім. Може. Скажу тільки, що через місяць всім то набридло і вода просто набиралася з-під крану і хлопчика легенько полоскали та давали помахати руками-ногами у ванночці, що дуже його манило.

Нашого тата я вговорювала на басейн два місяці. Цілих два місяці. Якось так вийшло, що його уявлення про якість таких закладів завмерли десь на рівні «Динамо» і далі не посунулися. І не важливо, що я всю осінь і ще трохи зими їздила майже щонеділі в Клуб, фотографувала діток, вдома вибирала кадри, робила мінімальну обробку, ставила водяні знаки ще й радилася час від часу з різних питань. Ні, басейн – то фу, купа людей, хлор і маленький хлопчик туди не піде. В цьому місці мені на допомогу прийшов Смурф, який показав татові, що він ну дуже хоче плавати. На той час ми вже плескалися у великій ванні в мами на колінах і малому явно було мало місці для дії.

Про раннє плавання, як і про будь-що для дітей в цьому віці, думки розділені: хтось каже «погано», бо це стрес, може потрапляти вода, а «до 6 місяців крім ГВ нічого-нічого не можна» і «та яке пірнання???».  Я нічого аж настільки страшного не бачу, зате є вагома кількість бонусів.

1) Вода для дитини – природне та звичне середовище, я якому вона перебувала 9 місяців свого пренатального життя. Тому й не дивно, що більшість малюків до води ставляться дуже добре та охоче в ній перебувають;

2) вода розслабляє та заспокоює, що теж добре, особливо для трохи нервових малюків чи надто стимульованих;

3) частина вправ є корисною при газиках та допомагає їхньому виведенню. Наприклад, «султанчик»;

4) чудова альтернатива різним курсам масажів, які так люблять прописувати наші неврологи. В загальному результаті фінансово це дешевше не виходить, але набагато приємніше і для мами, і для дитини (яка після масажів може криком кричати);

5) сприяє контакту «мама-дитина», допомагає мамах краще розуміти свого малюка;

6) діти, які регулярно плавають в басейні часто здоровіші та менше хворіють;

7) чудовий фітнес для мам J Позгинайтеся годину туди-сюди, походіть качечкою, при тому маючи постійно на руках «гирьку» 4+ кг і Ви мене зрозумієте.

Ось такий короткий перелік переваг. Їх є значно більше, але традиційно, коли треба написати статтю, все корисне кудись з голови втікає. Мамина пам’ять ))

Про те, що ми тата вговорили, я вже писала. Про те, куди їздити, мови, звісно, не було, бо і так ясно, але опишу важливі для мене принципи: 1) зручні умови – захід в комплекс, роздягалки, багато місця там, пеленатори, манежі і т.д.; 2) вода. Хто б що не казав, її хлорують всюди, бо такі вимоги. Питання в кількості та допоміжних речовинах. В нас бонусом була наявність маленького басейну, де займалися тільки діти 2-6 місяців і воду там іонізували; 3) тренер. Чомусь про це часто забувають, але особистість тренера є мегаважливою. Підхід до дітей, вміння пояснити батькам що і як, допомогти, підказати, заспокоїти. Любов до своєї роботи, а не просто заробляння грошей.

Навіть якби я не мала жодного стосунку до «Плавунці&Розумці» життя б мене все одно сюди привело) Тому мені не ліньки їхати годину на інший кінець міста маршруткою, яку я терпіти не можу і в якій вічно купа людей, бо для мене це ідеальний басейн та чудовий Клуб, а дорослих басейнів у Львові я бачила не мало.

Що треба мамі, щоб почати плавати з малятком? Бажання. Лише його, а все решта деталі та відмовки. Колись почула кумедну думку, що для занять треба мамі вміти плавати. Точно ні, хоча можна в процесі і навчитися.

Багатьох лякає глибина басейнів та їхній зріст. Повірте людині, в якої 1,56м зросту та вода до носа, що тут немає нічого страшного і лячно тільки перший раз. Навіть не так лячно, як незручно, бо треба думати, як правильно взяти дитину, як краще зробити ту чи іншу вправу, як самій не нирнути у воду. Так, на початку ми були в маленькому басейні, але Смурф росте і старша група нас давно чекала.

Часто буває, що приходять батьки з дитиною перший раз, маля трохи плаче, каверзує і наступного заняття ніхто вже не приходить, бо «малечі не сподобалося». А чи дійсно так? Можливо, є інші причини?

Одразу напишу (бо потім забуду), якщо дитина систематично плаче в басейні, їй дійсно може не подобатися. Вони вже з народження мають якісь свої побажання та переваги, до яких треба прислухатися. В таких випадках, на мою думку, варто перервати заняття і спробувати через деякий час (якщо вже батьки дуже хочуть продовжувати). Проте в більшості ситуацій причини є одномоментними та значно простішими.

1) вперше нові умови, незвичні дії можуть викликати неспокій, невдоволення і дитина швидко починає сваритися. Тут немає нічого особливого, зазвичай заняття закінчується швидше;

2) тато на амбразуру. Частою помилкою є те, що одразу на заняття відправляють тата. Щоб побув з дитиною, щоб мама відпочила – я все розумію, але нові умови потребують стабільної та міцної опори у вигляді мами. Коли дитина звикне, можна і навіть дуже гарно плавати з татом, але трішки пізніше;

3) мама переживає. Через будь-що: температуру, що водичка кудись там потрапить, протяги та інші страшні речі. Пам’ятаєте золоте правило? Спокійна мама – спокійна дитина. Маля відчуває неспокій, а якщо матуся переживає, значить точно щось не те і треба звідси пошвидше йти;

4) не доспали, не доїли. Заняття мають конкретний час, який може не збігатися з природнім графіком малюка. Це, мабуть, найпоширеніша причина;

5) щось турбує. Животик, зуби, погода. Одного заняття влітку в нас були 15 хвилин хорові співи, бо збиралося на грозу і різко мінявся тиск.

 Плавати – дуже природно для дитини, але це має відбуватися комфортно та з задоволенням для всіх. Смурф тішиться воді і всіх запрошує спробувати)

comments powered by HyperComments